Ніна Опанасівна Вірченко народилася 5 травня 1930 року в селі Завадівка, тепер це Корсунь-Шевченківський район Черкаської області. Сім’я часто переїздила, але як «найдорожчий родинний скарб завжди возила з собою «Кобзар» - обгортка світло-коричнева, всередині сірий папір, зачитаний аж до дірок». Поезії Шевченка, що, як сама зізнається, змалечку «пронизували кожну клітинку» дівчини, з часом розкривалися для неї «сильніше, глибше, розмаїтіше».
Школу вона закінчувала в Житомирі. Хоч і отримала золоту медаль, та до Московського університету була «принята в виде исключения» тільки тоді, коли пробилася аж до самого міністра освіти; проте навчатися мусила в Києві (1946), де в «гуртожитській кімнаті потрібно було воювати з пацюками за кожен сухарик, проте мала театри, концерти з божественним Вівальді, гурток радіотехніки й аеродинаміки» (Майя Орел). Була «закохана у «вічну гармонію і високу поезію» математики», «мріяла про міжпланетні польоти космічних кораблів» (Світлана Божко), та на заваді стали «морози, Азія, і сніговії, і безконечний шлях…на лісо валення, в каменоломні». Саме Кобзар був тоді для своєї землячки «і опорою, і осердям, і силою», тож Ужма – українка, жінка, математик, астроном – «не зламалась, хоч бачила таке, чого не може забути, хоч пережила те, чого не можна пережити» (Микола Шмигевський), добре хоч «є на світі сніг, на якому так зручно писати формули сонячної днини».
На початку літа 1958 року «нарешті попала на заочне відділення механіко-математичного факультету Київського університету ім. Тараса Шевченка і після довгих років розлуки з Математикою знову поринула у світ науки, де, працюючи, як сама каже, на 200%, таки вирвала у долі право на аспірантуру: математика варта того, щоб нею займатися серйозно!» Зоряним часом став для неї захист у Москві докторської дисертації «Нові типи парних (потрійних) інтегральних рівнянь зі спеціальними функціями» (1988), присвяченої батькам.
Вірченко – одна з небагатьох жінок у світі, яка, займаючись проблемами математичної фізики, дістала міжнародне визнання. Вона член наукового Товариства ім. Тараса Шевченка, Американського, Австралійського, Бельгійського, Единбурзького, Лондонського і Всеукраїнського математичних товариств, Соросівський професор (1997), її ім’я внесено до двох видань книги «Хто є в світі» (міжнародний довідник), вона одночасно є і акторкою, і героїнею першої з книг «Українки в історії», знято про неї документальний фільм «Ужма». Їй також присвоєно почесні звання «Заслужений працівник освіти України» (2006) й титул «Українська мадонна» (2005, від Міжнародного благодійного фонду Св. Марії), вона має дві академічні нагороди ім. Ярослава Мудрого і медаль «Будівничий України»…
А ще Ніна Вірченко – дослідниця і послідовниця життєвого та наукового академіка Михайла Кравчука, результатами якого «світ давно вже користується, не знаючи тільки, що він українець» (Євген Сенета, Австралія), у пам’ять про якого її зусиллями проведено в «Київській політехніці» ось уже одинадцять Міжнародних наукових конференцій (1992-2006), обладнано аудиторію його імені (2002), а біля шостого корпусу на Музейній площі відкрито пам’ятник, на постаменті якого закарбувалось Кравчукове кредо, що стало і її також: «Моя любов – Україна і математика», створена й документальний телефільм «Голгофа академіка Кравчука» та встановлено пам’ятну стелу на місці батьківського обійстя, де «народився всесвітньо відомий вчений, математик» й поповнено експонати його музею, вперше заснованого в місцевій школі її директором Степаном Лукашуком.
Вірченко видає також праці Кравчука, людини, що вивела на дорогу в небо Сергія Корольова й Архипа Люльку, а Джону Атанасову була «дуже корисною» для винаходу електронного комп’ютера: «Науково-популярні праці» (2002), «Розвиток математичних ідей Михайла Кравчука» (Київ – Нью-Йорк, 2004, понад 800 сторінок)…
Біографія
Навчалася в КДУ ім. Т. Шевченка (1946– 1948; 1956– 1961). Під час навчання була членом Товариства свідомої молоді.
Заарештована 28 червня 1948 року і засуджена на 10 років таборів ГУЛАГу. Відбувала засуд в Іркутській області (Тайшет). Звільнилась у 1954 році.
Після закінчення аспірантури при КДУ ім. Т. Шевченка в 1964 р. захистила кандидатську, а в 1988 р. – докторську дисертацію.1964 року одружилася з колишнім політв'язнем Ростиславом Доценком (згодом – членом Спілки письменників).
Віхи життя
1946-1948 – Студентка механіко-математичного факультету університету імені Шевченка.
Червень 1948 – Арешт з політичних мотивів (вирок ОСО за ст. 54-1-а, п. 11 Кримінального кодексу СРСР)
1949-1954 – Перебування в Тайшетських таборах (Східний Сибір).
1955-1958 – викладала математику й фізику в середніх школах України.
1961-1963 – Аспірантура при кафедрі математичної фізики КДУ.
1964 - Захист кандидатської дисертації "Розв'язання деяких змішаних крайових задач в класі р-аналітичних функцій".
1965– 1973 – доцент КДУ ім. Т. Шевченка
1974– 1989 – доцент кафедри вищої математики Київського політехнічного інституту
з 1990 – професор кафедри вищої математики НТУУ «КПІ».
1991 - Повна реабілітація.
1998 Захист докторської дисертації "Нові типи ипарних (потрійних) інтегральних рівнянь зі спеціальними функціями". Присвоєння звання Академіка вищої школи України.
Наукові інтереси
Коло наукових інтересів – теорія змішаних крайових задач, узагальнених аналітичних функцій, інтегральні перетворення, сингулярні диференціальні рівняння з частинними похідними, спеціальні функції, історія та методика математики тощо.
Автор понад 350 наукових і науково-методичних праць, зокрема 20 книг, виданих українською, російською, англійською та японською мовами.
Від 1963 р. й донині керує науковими семінарами «Крайові задачі», «Спеціальні функції», «Диференціальні рівняння та їх застосування» тощо. Організатор Міжнародних наукових конференцій ім. академіка М. Кравчука (1992– 2012).
Громадська діяльність
Член НТШ, Українського, Американського, Бельгійського, Австралійського, Едінбурзького, Лондонського математичних товариств. Академік АН ВШ України (з 1998). Академік-секретар відділення математики з 1998 р. Віце-президент АН ВШ України (2004– 2010).
Голова науково-методичної ради Всеукраїнського товариства політв'язнів та репресованих.
Почесні звання, нагороди і відзнаки
Соросівський професор (1997), лауреат 1-ї премії НТУУ «КПІ» (1998), Заслужений викладач НТУУ «КПІ» (1999), Почесний професор НТУУ «КПІ» (2005).
Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (1999, 2005). Медаль «Будівничий України» від «Просвіти» (2001). Заслужений працівник освіти України (2006). Має відзнаку МОН України «Петро Могила» (2007), диплом (Cambridge) «Leading Scientist of the world – 2010», нагороду Святого Володимира АН ВШ України (2010).
Нагороди:
- Нагорода “Ярослава Мудрого” від АН ВШ;
- медаль “Будівничий України від Просвіти”;
- “Засл. прац. освіти України 3.03.2006р. Указ Президента”
- “Ветеран праці”;
- Переможець конкурсу номінації викладач-дослідник 2008 р.
Наукові праці
· Вірченко Н. О., Ляшко І. І., Швецов К. І. Графіки функцій: Довідник. – К.: Наукова думка, 1977, 1979 (рос. мовою), 1981 (2-е вид., рос. мовою). – 320 с.
· Вирченко Н. А. Парные (тройные) интегральные уравнения. – К.: Выща школа, 1989. – 160 с.
· Вирченко Н. А., Царенко В. Дробные интегральные преобразования гипергеометрического типа. – К.: Ин-т матем. НАН Украины, 1995. – 216 с.
· Вірченко Н. О., Ляшко І. І. Графіки елементарних та спеціальних функцій: Довідник. – К.: Наукова думка, 1996. – 584 с.
· Вірченко Н. О. Основні методи розв'язання задач математичної фізики: Навч. посібник. – К.: КПІ, 1997. – 370 с.
· Вирченко Н. А., Федотова И. А. Обобщенные функции Лежандра и их применения. – К.: Віпол, 1998. – 158 с.
· Lyashko I., Virchenko N. Graphs of elementary and special functions. Handbook / Begell House, inc. – New York, 2001. – 766 p.
· Fedotova I., Virchenko N. Generalized Associated Legendre Functions and Their Applications // World Scientific. – 2001. – 215 p.
· Вірченко Н. О., Рибак В. Я. Основи дробового інтегро-диференціювання. – К.: Задруга, 2007. – 364 с.
· Вірченко Н. О., Гайдей В. О. Класичні й узагальнені багатопараметричні функції. – К.: Задруга, 2008. – 228 с.
· Вірченко Н. О. Парні (N-арні) інтегральні рівняння. – К.: Задруга, 2009. – 476 с.
Науково-методичні праці
· Вірченко Н. О. Деякі типові крайові задачі математичної фізики та методи їх розв'язання: Посібник. – К.: Вища школа, 1976. – 55 с.
· Вірченко Н. О. Основні методи розв'язання задач математичної фізики: Навч. посібник. – К.: КПІ, 1997. – 370 с.
· Вірченко Н. О. Вибрані питання методики вищої математики. – К., 2003. – 283 с.
· Вірченко Н. О. Основні методи розв'язання задач математичної фізики: Навч. посібник. – К.: Інрес. Воля, 2006. – 332 с.
· Вірченко Н. О. Нариси з методики викладання вищої математики. – К.: Задруга, 2006. – 396 с.
Науково-популярні праці
· Вірченко Н. О. Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях. – К.: Вища школа, 1974, 1983 (рос. мовою). – 272 с.
· Вірченко Н. О. Математика в афоризмах (японською мовою). – Токіо: Отаке сюрран, 1989, 1995 (2-е вид.). – 320 с.
· Вірченко Н. О., Сита Г. М. Михайло Пилипович Кравчук. – К.: Наукова думка, 1992. – 40 с.
· Вирченко Н. А. Афористически о математике и математиках. – К.: Віпол, 1997. – 320 с.
· Вирченко Н. А. О математике и математиках. – К.: Світ, 1998. – 258 с.
· Михайло Кравчук. Науково-популярні праці // Упор. Н. Вірченко. – К.: КПІ, 2000. – 232 с.
· Михайло Кравчук. Вибрані математичні праці // Упор. Н. Вірченко. – Київ – Нью-Йорк, 2002. – 792 с.
· Розвиток математичних ідей Михайла Кравчука / Ред. Н. Вірченко, І. Качановський, В. Гайдей, Р. Андрушків, Р. Воронка. – Київ – Нью-Йорк, 2004. – 780 с.
· Вірченко Н. О. Велет української математики. – К.: Задруга, 2007. – 92 с.
· Вірченко Н. О. Математичні усмішки. – К.: Задруга, 2014. – 676 с.
Публіцистика, спогади, художні твори
· Вірченко Н. О. За Бога, за Україну! – К.: Задруга, 2007. – 248 с.
· Вірченко Н. О. Про заборону української мови (XVII–XX ст.) // Наше життя (Our life). – США. – 2008. – v. LXV.
· Вірченко Н. О. «Зернини з доріг життя мого…» (Книга споминів). – К.: Задруга, 2011. – 760 с. + 48 с. іл.
Погляд уголос
Ніна Вірченко: «Нині в науці, мистецтві, економіці настав час “робочих бджілок”, без участі яких неможлива розбудова незалежної України. Я і є ця робоча бджілка» (журнал «Очима жінок»).
Микола Шмигевський (м. Київ): «Професор Ніна Вірченко – найбільш відома серед визначних українських математиків-жінок. Її жадоба до праці, закоханість у науку, скромність, толерантність, інтелігентність є взірцем для будь-якого науковця, викладача та студента» («Видатні математики», Харків, 2004).
Майя Орел (м. Київ): «Коли їй скаржаться на нестачу часу, коштів, здоров’я, вона тільки посміхається. їй, котра пройшла такі випробування, в кого вкрали найкращі роки життя, праця здається щастям» («Українки в історії»).