Катерина Ющенко (08.12.1919- 15.08.2001)
Видатний вчений-математик, спеціаліст із програмного забезпечення комп’ютерів, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки — Катерина Логвинівна Ющенко стоїть поруч із В. Глушковим у першому ряду засновників Інституту кібернетики, з яким назавжди пов’язала своє життя. Вона — перша у СРСР доктор фізико-математичних наук, якій цей ступінь присуджено за роботи із програмування. Її життєвий шлях захоплює багатством ідей і майстерністю вченого, чуйністю педагога та невичерпним працелюбством.
Катерина Логвинівна Ющенко (до заміжжя Рвачова) народилася в учительській сім'ї (молодший брат також став академіком) 8 грудня 1919 року в містечку Чигирин (тепер Черкаська область), де «чудодійна кому отруйна, а кому цілюща чигар-«трава» (В. Дарда), й, закінчивши Середньоазійський університет (1942), стала доктором фізико-математичних наук «Деякі питання теорії алгоритмічних мов і автоматизація програмування» (1966), професором Київського університету (1969), членом-кореспондентом АН України (1976), членом міжнародної Академії комп'ютерних наук і систем (1993), заслуженим Соросівським професором (1996), заслуженим діячем науки України (1980). Вона мала 
7 винаходів; була співавтором довідників програмістів для машин М-20, «Урал», «Дніпро», «Киев» та посібника «Элементы программирования» ( М., 1961), що витримав п'ять видань іноземними мовами; чотири рази видавалась її монографія «Алгебра. Языки. Программирование» (1974), а труд було поціновано державними преміями України (1978, 1992), премією Ради Міністрів Союзу (1984), премією Глушкова (1985) та орденом княгині Ольги (1999)...
Катерина Логвинівна Ющенко – автор першої в світі мови програмування високого рівня («Адресної мови програмування»), вчений кібернетик, член-кореспондент АН УРСР (1976)[1], заслужений діяч науки, лауреат премій Ради Міністрів СРСР, дійсний член Міжнародної академії комп'ютерних наук, двічі – Державної премії України, премії імені В. М. Глушкова. Нагороджена орденом княгині Ольги.
Доля подарувала їй можливість написати перші програми для першої ЕОМ, створеної у НАН України під керівництвом Сергія Олексійовича Лебедєва. За сорок років роботи в Інституті кіберенетики iм. В. М. Глушкова НАН України нею створена широковідома в Україні і за кордоном наукова школа теоретичного програмування.
Внесок в науку
Створення Адресної мови програмування – перше фундаментальне досягнення наукової школи теоретичного програмування. Випередивши створення перших мов програмування Фортран (1958), Кобол (1959) і Алгол (1960), Адресна мова програмування підготувала появу не тільки мов програмування з апаратом непрямої адресації, але й асемблерів. Важливий етап в її науковій діяльності пов'язаний із дослідженнями та розробленнями в галузі «адресного програмування». Вона запропонувала одну з перших у світовій практиці мов програмування – Адресну мову – перше фундаментальне досягення київської школи теорії програмування.
У 70-80-ті роки остаточно склався предмет дослідження теоретичного програмування. Основним досягненням школи у цей час стало створення алгебро-граматичного (АГ) апарату синтезу програмного продукту.
У 90-ті роки школа теоретичного програмування сконцентрувала зусилля на дослідженні АГ-методів представлення знань про моделі організації обчислень і дружнього інтерфейсу користувача при проектуванні і розробці баз даних і знань для систем прийняття рішень, експертних систем і методів одержання знань для них, навчаючих систем різної орієнтації.
Видатний вчений-математик, спеціаліст із програмного забезпечення комп'ютерів, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки – Катерина Логвинівна Ющенко стоїть поруч із В. Глушковим у першому ряду засновників Інституту кібернетики, з яким назавжди пов'язала своє життя, вона перша у СРСР доктор фізико-математичних наук, якій цей ступінь присуджено за роботи із програмування. Її життєвий шлях захоплює багатством ідей і майстерністю вченого, чуйністю педагога та невичерпним працелюбством.
У 1950 р. Б. Гнєденка обрали дійсним членом АН УССР, а його відділ перевели до Інституту математики АН УССР у Києві. Катерина Логвинiвна разом із сім'єю відразу ж погодилася на переїзд до столиці. Так Катерина опинилась в історичному місці, де під керівництвом С. Лебедєва в 1948-1951 рр. створили першу в континентальній Європі ЕОМ – МЕОМ.
Для підготовки програмістів у 70-ті рр. К. Ющенко заснувала навчальну серію підручників
. не можна не згадати про внесок ученої в створення «Енциклопедії кібернетики», двох видань «Словника з кіберенетики».
Для вирішення проблеми мобільності програм від 70-х рр. у співавторстві з зарубіжними колегами К. Ющенко активно працювала над стандартизацією мов програмування. 1977 р. створено Держстандарт мови КОБОЛ, розроблено стандарти мов ФОРТРАН-2, АЛГАМС, АЛГОЛ-68, АДА, ФОРТРАН-77, Паскаль, ПЛ/1, Сі.
К. Ющенко мала п'ять авторських свідоцтв, нею розроблено вісім державних стандартів України. Вона – автор понад 200 наукових праць, у тому числі 23 монографій і навчальних посібників. Частина з них вийшла двома-трьома виданнями й перекладена за кордоном – в Німеччині, Чехії, Угорщині, Франції, Данії тощо.
Її мрiя здiйснилася. Разом зi своїми учнями вона пiдняла теоретичне програмування на таку висоту, що наукова школа Катерини Логвинiвни Ющенко-Рвачової стала помiтною у свiті.
Життя Катерини Ющенко порівнюють із долею великої англійки Ади Августи Лавлейс, яка понад усе захоплювалась математикою.
...Двi жiнки, двi долi, двi чудовi вiхи в iсторiї програмування. Одна встановлена в Англiї. Iнша сто рокiв потому – в Українi.
Праці
Праці з теорії імовірностей, алгоритмічних мов і мов програмування, методів побудови автоматизованих систем обробки даних.
Книги
Вычислительная машина «Киев»: математическое описание / В. М. Глушков, Е. Л. Ющенко. – К. : Техн. лит., 1962. – 183 с.
Ющенко Е. Л. Адресное программирование / Е. Л. Ющенко. – К. : Техн. лит., 1963. – 286 с.
Ющенко Е. Л. Программирующая программа с входным адресным языком для машины Урал −1 / Е. Л. Ющенко, Т. А. Гринченко. – К. : Наук. думка, 1964. – 107 с.
Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа в ней / Е. Л. Ющенко, Б. Н. Малиновский, Г. А. Полищук, Э. К. Ядренко, А. И. Никитин. – К. : Наук. думка, 1964. – 280 с.
Талановитий програміст, Катерина Логвинівна отримала 5 авторських свідоцтв. Вона є автором понад 200 наукових праць, у тому числі 23 монографій і навчальних посібників, частина яких була перекладена і видана в Німеччині, Чехії, Угорщині, Франції та Данії
Погляд уголос
Олексій Боголюбов (Київ, 1983): «Катерина Ющенко прийшла до Інституту кібернетики АН України в 1957 році, де працювала з питань теорії ймовірностей і програмування, мов алгоритмізації і методів побудови автоматичних систем обробки даних, а також застосування комп’ютерів у навчанні, чому немало сприяли і її книжки, зокрема й “Адресное программирование” (Київ, 1963, 284 с.)».
Примітка. Володимир Рвачов (1926 р. н.) – її брат – доктор фізико-математичних наук (1960), професор (1961), академік (1978); роботи з обчислювальної математики, програмування, теорії пружності; премія ім. О. Динника (1976), Державна премія України (1980)...
Данило Гранін (Москва, 1987): «Конец пятидесятых годов пылал счастливым ожиданием новых перемен: под эгидой математики будут процветать все науки, ибо она – наука всех наук, под ее крылом станут развиваться искусства. Лихорадочная, путанная кривая мечтаний ученой братии то взмывала вверх, то круто осаживалась – кибернетику объявили лженаукой, на нее нападали философы и никто не хотел приютить крамольную. Один Алексей Ляпунов знал, что кибернетика нужна стране, нужна промышленности, что отстать в этом деле нельзя...» («Зубр»).